Деснянська громада
Козелецький район, Чернігівська область

Стратегія розвитку громади

 СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

ДЕСНЯНСЬКОЇ ОБЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

на 2017-2025 роки

 

 

ЗМІСТ

Розділ І Методологія

Розділ II Діагностика

-         Суспільство

-         Освіта

-         Інфраструктура

-         Економічна активність і структура економіки

-         Культура, рекреація, туризм

-         Якість життя

-         Місцева влада громади

-         Аналіз SWOT

-         РАДАР

Розділ III Контекст стратегічних документів

l  Документи Європейського Союзу: Європа 2020, Угода про Асоціацію між ЄС і Україною,

l  Вітчизняні документи: Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», Стратегія розвитку Чернігівської області.

Розділ IV Бачення, місія, стратегічні та операційні цілі громади

Розділ V План дій

Розділ VI Доступні джерела фінансування проектів

-         зарубіжні джерела

-         вітчизняні джерела

Розділ VII Евалюація і Моніторинг

РОЗДІЛ І МЕТОДОЛОГІЯ

          Дана Стратегія розвитку Деснянської об’єднаної територіальної громади є ключовим документом, прийнятим владою громади та визначає довгострокову політику суспільно-економічного розвитку. Створення нових об’єднаних громад, які функціонують на нових законодавчих та фінансових принципах, вимагає від їхніх органів влади визначення головних пріоритетних сфер, пояснення мешканцям куди спільно ми прямуємо у розвитку та якими методами маємо намір це досягнути.

          Стратегія повинна відповідати трьом головним принципам:

          По-перше, комплекс запланованих у Стратегії заходів повинен об’єднувати територіальну громаду – у тому числі представників громадських організацій, підприємців, працівників бюджетної сфери (шкіл, установ культури, закладів охорони здоров'я), які брали участь у її розробці.

          По-друге, Стратегія забезпечує цілісність із стратегічними документами Європейського Союзу, вітчизняними (загальнодержавними) і регіональними.

          По-третє, факт наявності Стратегії розвитку, що визначає головні сфери розвитку і ключові стратегічні та операційні цілі, є умовою при поданні грантових заявок на залучення допоміжних коштів, як зовнішніх, так і вітчизняних.

          Документ Стратегії складається з діагностико-аналітичної частини та розділів, присвячених розвитку.

          У частині діагностики ми зосереджуємося на нинішній ситуації у громаді, аналізуючи ключові сфери її функціонування, такі як: суспільство, освіта, інфраструктура, економічна активність і структура економіки, культура, рекреація, туризм, якість життя, виконавчі органи громади. Розробляючи  діагностичну частину, автори Стратегії аналізували як кількісні (статистичні) дані, що містяться у паспорті громади, так і інформацію зі спеціально підготовленої для розробки Стратегії анкети, завдяки якій були отримані деталізовані якісні дані. Підсумуванням частини діагностики є використання загальновідомої і високо оцінюваної при розробці Стратегії методики стратегічного аналізу SWOT. Аналіз стосується визначення сильних і слабких сторін сьогоднішнього функціонування громади та демонстрування зовнішніх можливостей і загроз, що стоять або можуть постати у майбутньому перед територіальною громадою.

          Ключовою є частина Стратегії, що присвячена майбутньому та розвитку,  містить бачення і місію громади, сфери розвитку та стратегічні і операційні цілі. План дій містить форми, методи і ресурси, за допомогою яких громада прагне досягнути амбіційні, але реальні та конкретні цілі. Про необхідність застосування критеріїв вимірювання у документі нагадують показники.

          Доповненням до ключових частин є співставлення з іншими стратегічними документами та вказання доступних джерел фінансування для описаних пріоритетів, а також - опис моніторингу реалізації і оцінки стратегії.

          Стратегія, що мало ключовий характер для її авторів, була підготовлена партиципаційним чином. Мешканці - головний бенефіціар стратегії, є співавторами Стратегії. Основою розробки документу були зустрічі з мешканцями, що проводились згідно з принципами суспільної партиципації, з  використанням методики РАДАР. Під час зустрічей, учасники громадських слухань заявляли про головні проблеми, що існують у громаді, а потім шляхом демократичного голосування, здійснювали їх пріоритезацію. Предметом зустрічей було також представлення пропозиції конкретних ініціатив і заходів, які органи самоврядування громади повинні реалізувати. У зустрічах брали участь представники громадськості - місцеві активісти, підприємці (у тому числі місцеві фермери), працівники бюджетних установ та інші мешканці. Неоціненним був вклад службовців місцевого самоврядування, багато з  цінних рекомендацій і конкретних пропозицій яких знайшли своє відображення у даному документі. Після розробки первинної версії документу, він був ще раз проконсультований з представниками громади.

          Для якості документу та роботи над його змістом велике значення мав також приїзд до Польщі голови об’єднаної громади у рамках навчального візиту. Зустрічі з експертами та представниками польських органів самоврядування були для представників українських органів самоврядування вагомим джерелом отримання корисної інформації та досвіду. Голова об’єднаної громади мав нагоду ознайомитись як польські органи самоврядування реалізують на практиці цілі, вказані у власних стратегіях розвитку.  

          Документ Стратегії був створений як елемент реалізації проекту "Українська Адміністрація Майбутнього" Фундації Менеджерських Ініціатив за фінансової підтримки Фонду Міжнародної Солідарності у рамках Програми Підтримки Демократії, реалізованої Міністерством Закордонних Справ Республіки Польща і Канади.  

 

                                      РОЗДІЛ II ДІАГНОСТИКА

ЧАСТИНА I

ВСТУП І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ

          Дана діагностика була підготовлена у рамках проекту "Українська адміністрація майбутнього", що співфінансується у рамках Польсько- Канадської Програми Підтримки Демократії.

          Підготовка документу відбувалась з використанням:

- діагностики зібраних даних, проведеної на основі аналізу паспорта громади,

- матеріалів з анкет, розроблених консультантами Фундації Менеджерських Ініціатив,

- інформації, отриманої під час розмов експертів ФМІ з представниками Офісу Реформ,

- інформації, отриманої в процесі зустрічей експертів з керівництвом та працівниками виконавчих органів об'єднаної громади,

- думок і пропозицій мешканців, що висловлюватись під час відкритих зустрічей з жителями, які проводились інтерактивним методом РАДАР.

          Методологічні основи ґрунтувались на співставленні аналітичних матеріалів, викладених у паспорті громади і анкетах, з інформацією, отриманою в процесі зустрічей з мешканцями і службовцями самоврядування.

          У рамках зустрічей експертів із службовцями місцевого самоврядування громади ми застосовували методику стратегічного аналізу, зокрема аналіз SWOT, що описаний в дальшій частині діагностики. Крім того, був розроблений  прогноз майбутнього, що становитиме фундамент пріоритетів і напрямків для розвитку.

          Для зустрічей з мешканцями, як оптимальна формула була вибрана методика РАДАР. Вона полягає на безпосередньому висловлюванні мешканцями головних проблем, що існують у громаді. Пізніше, вказані проблеми були піддані процесу пріоритетизації шляхом демократичного голосування. Наступним елементом стало опрацювання інструментів, що служитимуть вирішенню проблем. Дані інструменти будуть відображені у документі Стратегії розвитку.

          У зустрічі брали участь активні мешканці, зокрема, - представники місцевих громадських організацій, закладів культури, соціального захисту, охорони здоров'я та вчителі.

 

ЧАСТИНА II

АНАЛІЗ ЗІБРАНИХ ДАНИХ І РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТ

          Деснянська громада Козелецького району розташована у у південно-східній частині Чернігівської області. Ключовим чинником, що визначає ситуацію в громаді є факт, що переважна більшість її території належить до Збройних Сил України, а мешканці у значній мірі – це офіцери, солдати та члени їх сімей.

Адміністративний центр громади Десна - військове містечко, у зв’язку з воєнною ситуацією в Україні, закритий населений пункт. Згідно з інформацією від керівництва громади, загальна кількість населення громади станом на квітень 2016 року становила 9035 чол. Більшість мешканців Десни - понад 7,3 тисяч - у переважній більшості військовослужбовці та члени їх сімей. У зв'язку зі специфікою громади, кількість населення не стабільна і коливається. 

Площа громади становить  654.27 кв. км.

Добровільне об’єднання громади здійснювалось навколо селища Десна, яке є найбільш активним у соціально-економічному розвитку.

Загалом до складу Деснянської громади належить 10 населених пунктів

 

          Суспільство (демографічна ситуація, ринок праці, суспільна активність мешканців)

Кількість населення у поділі на населені пункти

с. Десна — понад 7688

с. Косачівка - 337

с. Лошакова Гута - 87

хутір. Бір - 19

с. Тужар - 406

с. Сорокошичі - 61

с. Короп’є - 401

с. Морівськ - 386

с. Рудня - 77

с. Отрохи - 104

Загальна чисельність населення об’єднаної Деснянської територіальної громади становить 9567 осіб, з них працездатного населення – 5173. Населення, яке працює на підприємствах та організаціях – 4450. Суттєвою проблемою є мала кількість населення у деяких місцевостях. Наприклад, на хутору Бір проживає лише 19 осіб, а у с. Сорокошичі - 61 особа.

 

        Ринок праці.

        Основним роботодавцем Деснянської громади загалом та селища Десна зокрема є Збройні Сили України. Фактично, переважна більшість населення Десни пов'язана з військом.  

          Головним джерелом доходів до бюджету громади є податок з доходів фізичних осіб, у більшості випадків - військовослужбовців, які проходять службу в 169-му Навчальному Центрі Міністерства оборони, що розташований в селищі.

          У інших населених пунктах громади переважає самозайнятість у власних фермерських господарствах.

 

          Суспільна активність.

          У населених пунктах громади функціонують неформальні об'єднання громадян, де культивуються історичні та козацькі традиції, існує приватний скансен народних та козацьких традицій, що діє на некомерційних принципах.

   

          Освіта (дошкільні заклади, школи)

          Ситуація в системі освіти Деснянської громади не однорідна – у селищі Десна, з огляду на військову специфіку, рівень матеріально-технічного забезпечення та якості освіти на набагато вищому рівні, аніж у сільських школах.

          Влада громади, вчителі і вихователі докладають зусиль для забезпечення функціонування освітньо-виховних закладів, стараються підвищувати якість інфраструктури, планують збільшувати витрати для матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів.

          У незадовільному стані перебуває інфраструктура сільських дошкільних закладів і шкіл - потребують капітальних ремонтів і модернізації. Значних інвестицій потребують не тільки приміщення закладів, а також дидактичне і технічне забезпечення.

          Утримання шкіл і дошкільних закладів, пов'язане із значними видатками на опалення, оскільки в будівлях освітніх закладів громади не проведено термомодернізації, системи опалення застарілі, енергоємні і потребують заміни.

          Загалом у Деснянській громаді 603 дітей дошкільного віку та 994 — шкільного.

 

          Кількість освітно-виховних закладів Деснянської громади:

  • загальноосвітніх навчальних закладів I-III ступеня- 4
  • загальноосвітніх навчальних закладів I-II ступеня- 1
  • дошкільних навчальних закладів - 2

 

 

Інфраструктура (дороги, громадський транспорт, житлові ресурси)

 

          Дороги.

        Ситуація з дорожньою інфраструктурою в громаді складна. На території селища Десна, стан доріг можна назвати як добрий і задовільний, натомість, на решті території громади та у інших населених пунктах — незадовільний.

        Оскільки Деснянська громада, згідно з бюджетною децентралізацією буде отримувати доволі значні кошти, зокрема від фізичних осіб, зареєстрованих у громаді (військовослужбовців), керівництво громади розраховує, що невдовзі фінансові надходження дозволять розпочати реалізацію дорожніх інвестицій. 

 

        Громадський транспорт.

Усі населені пункти громади забезпечені постійним транспортним сполученням з адміністративним центром. З огляду на незадовільний стан доріг на території громади, стан транспортних засобів бажає бути набагато кращим. 

 

        Житловий фонд.

        У громаді житловий фонд  двох категорій. Домінує відомчий, що належить  Міністерству Оборони України. У селах переважають приватні житлові будинки. Влада громади не володіє вільним комунальним житловим фондом.

 

        Водопроводи і каналізація.

        Послуги з водопостачання і водовідведення здійснюється лише на території селища Десна, в межах військового містечка.

 

          Економічна активність і структура економіки (сільське господарство, підприємства, інституції оточення бізнесу).

          Деснянська громада знаходиться у хорошій фінансовій ситуації, адже на її території проживає значним відсоток мешканців, які отримують високі доходи. Тому, згідно з принципами фінансової децентралізації, закріпленими у Бюджетному кодексі України, об'єднана Деснянська територіальна громада отримуватиме значні надходження на реалізацію власних завдань.

 

Кількість суб’єктів господарювання.

За даними Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, у населених пунктах Деснянської громади налічується:

  • 71 суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб,
  •  37 бюджетних установ - юридичних осіб,
  • 222 фізичних осіб – підприємців.

 

Інвестиційна діяльність.

На території громади відсутні родовища корисних копалин. Інвестиційна активність спостерігається лише у селищі Десна.

 

          Сільське господарство.

Загалом на території громади є 9510 га сільськогосподарських угідь.

На території колишньої Морівської сільради працює ТОВ «Морівськ», що обробляє 800 га ґрунтів. Основна галузь діяльності – рослинництво.

Підприємство економічно активне, не має заборгованості по заробітній платі. Власникам землі сплачується орендна плата в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. З метою розширення посівних площ проводиться робота по укладанню договорів оренди земельних ділянок.

На території колишньої Короп’ївської сільради функціонує ТОВ «Короп’є». Площа обробітку 73 га.

Підприємство економічно активне, працює у сфері рослинництва. Спостерігається розвиток сільськогосподарської діяльності підприємства.

На території колишньої Косачівської сільради переважають малі індивідуальні господарства.

На території Деснянської селищної ради економічно активні сільськогосподарські підприємства відсутні.

У громаді нема організацій сільськогосподарського консалтингу.

 

          Торгівля.

Майже всі населені пункти, які входять до Деснянської територіальної громади, забезпечені торгівельним та побутовим обслуговуванням.

Стаціонарні торгові об’єкти наявні на території сіл: Косачівка - 3, Тужар -1, Сорокашичі -1, Лошакова Гута - 1, Морівськ - 3, Рудня - 1, Отрохи - 1 та Короп’є - 3.

Виїзне торгівельне обслуговування населення здійснюється щодня у с. Морівськ, по замовленню 1 раз на тиждень у с. Бір, де стаціонарна мережа відсутня. Також додатково 1 раз на тиждень у селах - Косачівка, Тужар, Рудня, Отрохи та 2 рази на тиждень - Короп’є.

 

Культура (інституції, проведення вільного часу, туристичний  потенціал)         

          Характеристика установ культури.

          Стан закладів культури Деснянської громади диференційований -  відомчі установи культури Міністерства оборони в Десні перебувають у доброму технічному стані. Мають опалення, водопостачання і каналізацію. Значна частина сільських закладів культури не мають опалення. Технічне і матеріальне забезпечення сільських установ культури застаріле і потребує модернізації або заміни.

          Всі приміщення сільських закладів культури потребують капремонтів, заміни вікон, дверей, встановлення або заміни систем опалення. Також всі установи культури потребують термомодернізації. Санвузли відсутні.

          Активність працівників сільських закладів культури невелика. У Десні працівники відомчих закладів культури ведуть різного виду гуртки, заняття тощо. У сільських клубах ситуація вимагає значного покращення. Діяльність цих закладів зводиться до організації рутинних заходів з нагоди державних свят і річниць, дня села. Робота у сфері розвитку і популяризації культурного життя у селах недостатня.

          Керівництво громади розуміє необхідність зміни ситуації і підвищення мотивації працівників культури до зростання якості та  активності їх роботи. Необхідно ставити вищі вимоги щодо якості роботи. А також – більшої активності і творчого підходу.

          На даний час мережа закладів культури Деснянської громади складається з 11 закладів культури.

 

          Туристичний потенціал.

  Деснянська громада володіє значним туристичним потенціалом, основою якого є природне багатство - ліси, водні ресурси, мальовничі краєвиди. Для його розвитку необхідні значні ресурси та багатолітня місцева політика розвитку цієї галузі.  Хорошою передумовою для розвитку туризму є відносна близькість до столиці України — Києва.

  На території громади діють неформальні приватні скансени, присвячені українським народним традиціям, козацтву. У громаді розвинені традиції мисливства і рибальства.

 

 

Якість життя (навколишнє середовище, охорона здоров'я, соціальний захист)

          Навколишнє середовище.

          У зв'язку з відсутністю на території Деснянської громади великих підприємств, що забруднюють середовище, стан навколишнього середовища можна оцінити як добрий.

          Єдина проблема пов'язана з замулюванням озер. Водойми також потребують очищення від забруднень стоками з прибудинкових господарств.

Утилізація відходів.

Деснянська громада не володіє власною системою утилізації сміття. Утилізація відходів на сміттєзвалищах відбувається лише в межах військового містечка у Десні.

На територіях сіл функціонують тимчасові звалища, існують також стихійні сміттєзвалища, утворені мешканцями. Жителі громади та керівництво вважають цю проблему дуже важливою і планують її вирішення.

          Охорона здоров'я.

          На території Деснянської громади, у селищі Десна, функціонують відомчі заклади охорони здоров'я МО. 

          Деснянська громада володіє наступною мережею медичних закладів:

  • фельдшерсько-акушерських пунктів - 5
  • амбулаторій, поліклінік - 3
  • лікарень - 1

          Приміщення медичних установ громади потребують поточних та капітальних ремонтів. Модернізації або заміни вимагають також системи опалення, які на даний час неекономічні і енергоємні.

          Медичне устаткування застаріле, рівень забезпечення ліками недостатній. До найбільших потреб медичних закладів відноситься закупівля спеціалізованого устаткування та інших необхідних матеріалів.

        Соціальний захист.

        Мешканці Деснянської громади користуються наступними видами соціального захисту – виплати пенсій, доплати до пенсій, житлові субсидії, матеріальна допомога на виховання дітей, виплати за особливі заслуги та компенсації, матеріальна допомога малозабезпеченим.

        Громада не володіє власними закладами соціального захисту.

 

       Місцева влада громади

          Станом на квітень 2016 року у виконавчих органах громади працювало понад 20 службовців місцевого самоврядування, які мають вищу або базову вищу освіту. Не вистачає працівників із знанням іноземних мов, досвідом проектної діяльності.

       Громада володіє в достатній кількості офісними приміщеннями для функціонування органів самоврядування і державної влади. Деякі з них  потребують ремонту та термомодернізації.

 

ЧАСТИНА III

СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Аналіз SW

Сильні сторони Слабкі сторони
  • Вагомий і надійний роботодавець - Збройні Сили України, - значні надходження до бюджету від фізичних осіб,
  • відсутність монополістів у сільському господарстві,
  • хороші природні ресурси (ґрунти, водні ресурси),
  • потенціал для розвитку туризму (етнографічного, зеленого, тощо).
  • Недостатня якість інфраструктури закладів освіти та культури,
  • Десна – закрита адміністративно-територіальна одиниця,
  • мала кількість населення у більшості сіл,
  • нерозвинута інфраструктура туризму,
  • незадовільна дорожня інфраструктура на більшості доріг громади.
Можливості Загрози

·        Розвиток виробництва екологічних продуктів сільського господарства,

·        виробництво сировини для відновлювальної енергетики  (енергетична верба, солома, відходи з переробки тощо)

створення „тематичних сіл” пов'язаних з народними традиціями, фольклором
  • Міграція населення до великих міст (Києва),
  • недосконалість законодавства у сфері організації функціонування громад,
  • значна залежність доходів громади від великого роботодавця — ЗСУ.

ЧАСТИНА IV

ДУМКИ І ПРОПОЗИЦІЇ МЕШКАНЦІВ, ВИСЛОВЛЕНІ ПІД ЧАС ЗУСТРІЧІ У ФОРМАТІ РАДАР

          РАДАР.

          Протягом 4 - 5 квітня 2016 року в рамках проекту "Українська адміністрація майбутнього" відбулася зустріч польських експертів з мешканцями Деснянської громади з використанням інтерактивної методики РАДАР.

          Під час зустрічі з мешканцями громади визначались найважливіші проблеми у сфері економічного розвитку, інфраструктури та функціонування гуманітарної сфери. Здійснено також їх пріорітетизацію шляхом демократичного голосування. 

          Серед найважливіших проблем, учасники зустрічі:

  • незадовільний стан доріг - І місце,
  • недоступність якісної медицини — ІІ місце,
  • утилізація відходів — ІІІ місце,

          Серед інших висловлених проблем, необхідно також зазначити:

  • посилення охорони правопорядку,
  • створення нових робочих місць,
  • покращення сільської інфраструктури.

 

Додаток № 1

ПАСПОРТ

Деснянської територіальної громади
центр - смт Десна

Найменування показника Значення показника
1.

Чисельність населення станом на 1 січня 2015 р.

у тому числі дітей:

9567

дошкільного віку

603
шкільного віку 994
2. Кількість населених пунктів, що входять до складу спроможної територіальної громади 10
3. Обсяг доходів (розрахунковий) спроможної територіальної громади, гривень 35384,0
у тому числі:  
сформованих відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України 25869,7
бюджету розвитку 0
базової дотації 11230,6
реверсної дотації -1716,3
4. Площа території спроможної територіальної громади, кв. кілометрів 654,27
5. Кількість закладів, що утримуються за рахунок бюджету органів місцевого самоврядування 26
у тому числі:  
загальноосвітніх навчальних закладів I-III ступеня 4
загальноосвітніх навчальних закладів I-II ступеня 1
загальноосвітніх навчальних закладів I ступеня -
дошкільних навчальних закладів 2
закладів позашкільної освіти 1
закладів культури 11
закладів фізичної культури -
фельдшерсько-акушерських пунктів 5
амбулаторій, поліклінік 3
Лікарень 1
  станцій швидкої допомоги -
6. Наявність приміщень для розміщення державних органів, установ, що здійснюють повноваження щодо:  
правоохоронної діяльності +
реєстрації актів цивільного стану та майнових прав +
пенсійного забезпечення +
соціального захисту +
пожежної безпеки +
казначейського обслуговування +
7. Наявність приміщень для розміщення органів місцевого самоврядування +

Додаток №2

 

Відомості про населені пункти, що входять до складу

Деснянської територіальної громади

Назва населених пунктів, що входять до складу громади із зазначенням адміністративного статусу Чисельність населення станом на 1 січня 2015 р. Відстань до  адміністративного центру  громади, кілометрів
1 сел. Десна 7688 -
2 с. Косачівка 337 28
3 с. Лошакова Гута 87 19
4 х. Бір 19 31
5 с. Тужар 406 35
6 с. Сорокошичі 61 37
7 с.Короп’є 401 15
8 с. Морівськ 386 21
9 с. Рудня 77 18
10 с. Отрохи 104 25

 

РОЗДІЛ III  КОНТЕКСТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ

 

Документ Стратегії розвитку, що визначає ключові пріоритети  управління місцевим розвитком громади, повинен бути цілісним і уніфікованим зі стратегічними документами регіональної та державної політики розвитку. У зв'язку з підписанням Угоди про асоціацію та Угоди про вільну торгівлю між Україною і Європейським Союзом, вагомим є те, щоб якнайширше розуміти контекст цих документів. Нижче охарактеризовані найважливіші стратегічні документи, що мають істотне значення для розвитку громади.

 

Документи Європейського Союзу

 

          Європа 2020 - стратегія розумного і сталого розвитку, що сприяє   соціальній інтеграції.

          Стратегія Європа 2020 вказує на три взаємно між собою пов'язані пріоритети:

- розумний розвиток: розвиток економіки, що ґрунтується на знаннях і інноваціях,

- сталий розвиток: підтримка економіки, що ефективніше використовує ресурси, приязна до навколишнього середовища і конкурентоспроможна,

- розвиток, що сприяє соціальній інтеграції: підтримка економіки з високим рівнем працевлаштування, що забезпечує соціальну і територіальну цілісність.

          Європейський Союз на підставі вищезгаданих пріоритетів визначив серед інших наступні цілі, до яких прагне ЄС і держави-члени:

- зростання рівня працевлаштування осіб у віці 20-64 роки до мін. 75% в результаті збільшення кількості працюючих жінок і старших осіб та кращої інтеграції мігрантів на ринку праці,

- зменшення викидів вуглекислого газу на щонайменше 20% порівняно з рівнем 1990 р. Або, якщо дозволять умови, навіть на 30%,

-        збільшення частки відновлювальних джерел енергії в загальному енергоспоживанні до 20 %,

- збільшення ефективності використання енергії на 20%,

- реалізація інвестицій у рамках дослідницько-розвиткової діяльності на рівні 3% ВВП,

- зниження показника переривання навчання до 10% порівняно з нинішнім рівнем 15%,

- збільшення до 2020 р. відсотка осіб у віці 30-34 років, що володіють вищою освітою з нинішніх 31% дo мінімум 40%,

- зменшення кількості осіб, що живуть за межею бідності на 25%.

 

Угода про асоціацію між Європейським Союзом і Україною

Угода про асоціацію між ЄС і Україною, яка є першим кроком у напрямку суспільної і економічної європейської інтеграції була підписана 27 червня 2014 року і ратифікована Верховною Радою України та Європарламентом 16 вересня 2014 року.

Угода передбачує поглиблення співробітництва між ЄС і Україною та реалізацію ряду реформ, що мають на меті:

- покращення дотримання принципів демократії, правової держави і ефективного управління, прав людини і основних свобод, у тому числі прав національних меншин;

- запобігання дискримінації національних меншин і повага до  різнорідності;

- підтримка державних політичних реформ;

- зміцнення співробітництва і діалогу в питанні міжнародної безпеки і надзвичайних ситуацій, у тому числі - відповіді на глобальні та регіональні виклики і найважливіші загрози.

У рамках Угоди про асоціацію ЄС і Україна зобов'язуються до зміцнення діалогу і співробітництва у сферах міграції, права на надання притулку і контролю за кордонами. Угода підкреслює значимість запровадження безвізового режиму ЄС - Україна. З цією метою мусять бути виконані умови, що дозволятимуть здійснювати відповідне врегулювання і забезпечення безпеки пересування людей.

Угода вказує на обов'язок України у сфері проведення реформи у галузі боротьби з організованою злочинністю і відмиванням брудних грошей, зменшення пропозицій і попиту на наркотики та поглиблення співробітництва у боротьбі з тероризмом. Угода передбачує, що Європейський Союз і Україна ефективно застосовуватимуть заходи, що запобігатимуть фінансовим зловживанням, корупції та іншим нелегальним діям та співпрацюватимуть в процесі їх усунення.

          Крім цього, Угода передбачує поступове зближення законодавства України до стандартів ЄС та, у визначених випадках, прагнення до відповідності з міжнародними нормами і стандартами.

          У статті 4 Угоди говориться про створення поглибленої і всебічної зони вільної торгівлі, яка увійшла в дію 31 грудня 2015 року.

          Угода також передбачає:

- нові можливості експорту до ЄС завдяки зниженню тарифних і нетарифних бар'єрів,

- покращення доступу до ринків третіх держав завдяки переходу на міжнародні стандарти в сфері торгівлі, що означатиме спрощення ведення бізнесу,

- кращий внутрішній бізнес-клімат, який збільшить взаємну довіру між сторонами та захистить права та інтереси зовнішніх інвесторів,

- поступове зростання внутрішньої конкуренції завдяки систематичній лібералізації тарифних і нетарифних обмежень у торгівлі, результатом чого стане зростання конкурентоспроможності підприємств,

- зростання видатків на соціальну сферу, в тому числі вимога підвищення безпеки праці, екологічних стандартів, забезпечення належного рівня соціальних виплат,

- покращення рівня життя населення.

 

          Реалізація Угоди сприятиме регіональному і місцевому розвитку. Це відбудеться серед іншого завдяки:

 - залученню додаткових ресурсів до бюджету,

- покращенню функціонування органів публічної адміністрації,

- збільшенню ефективності фінансової політики,

- проведенню необхідних суспільно-економічних реформ, які будуть можливі у т. ч. завдяки отриманню міжнародної фінансової і технічної допомоги.

 

Вітчизняні документи

Стратегія сталого розвитку «Україна-2020»

          У Стратегії сталого розвитку "Україна-2020" пріоритетними були визначені наступні напрями:

- сталий розвиток країни у сфері інфраструктури, інвестицій, економічного розвитку і конкурентоспроможності,

- безпека держави, ведення господарської діяльності і громадянські свободи,

- відповідальність і суспільна справедливість, децентралізація,

- програми соціальної допомоги, енергетична ефективність і охорона здоров'я,

- аспекти, що стосуються відчуття гордості, що виникає з ролі України у Європі і на світі за посередництвом розвитку громадянського суспільства, популяризації України і активності талановитих осіб.

 

Головні цілі Стратегії це:

 - залучення 40 млрд. доларів США безпосередніх закордонних інвестицій протягом  2015-2020 років,

- зниження рівня інфляції з 19%  до 1,7%,

- підвищення рівня середньої тривалості життя на 3 роки,

- досягнення рівня 75% випускників, які володіють 2 іноземними мовами.

 

 

 

          Стратегія розвитку Чернігівської області

      Стратегія сталого розвитку Чернігівської області на період до 2020 року затверджена рішенням двадцять п’ятої позачергової  сесії обласної ради шостого скликання 28 травня 2015 року.

Стратегічне бачення розвитку області обговорювалося на спільному засіданні координаційної ради та робочої групи з розробки Стратегії розвитку області. За результатами обговорення, було сформульовано Місію та Стратегічне бачення майбутнього Чернігівської області, які є складовими регіонального бренду.

Місія:

Чернігівщина – це північні ворота України.

Чернігівщина – це історична і культурна перлина країни.

Чернігівщина – це невичерпні можливості для розвитку.

 

Бачення:

Чернігівщина – економічно самодостатній, екологічно чистий  і туристично привабливий регіон європейської держави – України – з високорозвинутим промислово-аграрним комплексом, гідним рівнем життя населення, зі щасливими,  патріотичними та працьовитими жителями. 

Чернігівська область через реалізацію стратегічних пріоритетів повинна гідно конкурувати з іншими областями України і стати успішним регіоном, гаслом розвитку якого є:

          «Чернігівщина – край для розвитку, праці, життя та відпочинку!»

Досягнення мети розвитку області має відбуватись через реалізацію певного набору стратегічних та операційних цілей, які базовані на комплексних конкурентних перевагах області.

Стратегічні та операційні цілі:

1. Розвиток людського потенціалу

Операційні цілі:

1.1. Комплексний розвиток територіальних громад

1.2 Захист і збереження  територій

1.3. Створення умов до формування здорового населення  та підтримка сімейних цінностей

1.4. Забезпечення умов для отримання якісної освіти

1.5. Розвиток культурного і духовного середовища, забезпечення патріотичного виховання населення.

2. Підвищення конкурентноспроможності області та забезпечення стійкого економічного зростання

Операційні цілі:

2.1. Підвищення рівня інвестиційної привабливості та інноваційної спроможності

2.2. Стимулювання розвитку малого і середнього підприємництва

2.3. Розвиток туризму

3. Розвиток сільських територій

3.1. Розвиток високопродуктивного агропромислового комплексу

3.2. Підвищення стандартів життя та рівня зайнятості в сільській місцевості

 

 

РОЗДІЛ IV БАЧЕННЯ, МІСІЯ, СТРАТЕГІЧНІ І ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ГРОМАДИ

 

БАЧЕННЯ

Деснянська громада — місце, хороше для життя і роботи завдяки стратегічному використанню усіх наявних ресурсів.

 

МІСІЯ

Місією громади є заохочення мешканців до максимального використання своїх переваг і потенціалу для розвитку всебічної економічної і громадської активності та вироблення партнерської моделі, що враховує взаємні потреби та інтереси співпраці місцевої влади з Навчальним Центром Збройних Сил України.

 

СФЕРИ РОЗВИТКУ

 

         Реалізовуючи ідеї, що закладені у баченні і місії громади, після здійснення діагностики і SWOT аналізу, визначено ключові сфери розвитку Деснянської громади:

 

  • Розвиток туристичного потенціалу на основі ресурсів та наявних конкурентних переваг,
  • Стратегічна співпраця зі Збройними Силами України у сфері опрацювання оптимальної моделі симбіозного співробітництва громади з Навчальним Центром Збройних Сил України,
  • Розвиток енергетичного господарства і охорона навколишнього середовища,
  • Економіка, що ґрунтується на наявних ресурсах.

 

СФЕРА 1

РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НА ОСНОВІ РЕСУРСІВ ТА НАЯВНИХ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ

 

Стратегічна ціль: Всебічний розвиток туризму з використанням усіх преференцій, що виникають з розташування, спадщини та інших вагомих конкурентних переваг.

 

Операційна ціль 1: Використання існуючого скансену та іншої інфраструктури для створення і розвитку тематичних сіл,

Операційна ціль 2: Використання потенціалу мисливства і рибальства для розвитку туристичного руху,

Операційна ціль 3: Використання традицій етнографії і фольклору для потреб розвитку туризму,

Операційна ціль 4: Використання козацьких традицій.

Операційна ціль 5: Співпраця з Навчальним Центром ЗСУ при розробці туристичних пропозицій,

Операційна ціль 6: Популяризація серед мешканців агротуризму завдяки використанню вигідного розташування.

 

СФЕРА 2

СТРАТЕГІЧНА СПІВПРАЦЯ ЗІ ЗБРОЙНИМИ СИЛАМИ УКРАЇНИ У СФЕРІ ОПРАЦЮВАННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ МОДЕЛІ СИМБІОЗНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ГРОМАДИ З НАВЧАЛЬНИМ ЦЕНТРОМ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ 

 

Стратегічна ціль: Оптимальне використання стратегічного розташування для максимізації двосторонньої вигоди (для громади і ЗСУ), що виникають із зразкового співробітництва у багатьох площинах,

 

Операційна ціль 1: Визначення принципів і площин співробітництва між владою громади і військовим командуванням,

Операційна ціль 2: Використання потенціалу командування і військовослужбовців для популяризації патріотизму та культу знань і фізичної підготовки за посередництвом спільних освітніх і популяризаційних заходів.

 

СФЕРА  3

РОЗВИТОК ЕНЕРГЕТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА І ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

 

Стратегічна ціль: Розвиток енергетичного господарства на основі наявного природнього і сільськогосподарського потенціалів та збільшення енергетичної ефективності.

 

Операційна ціль 1: Заохочення місцевих селян до вирощування енергетичних рослин у промислових масштабах з метою їх використання для виробництва біомаси,

Операційна ціль 2: Використання відходів сільгоспвиробництва на потреби відновлювальних джерел енергії,

Операційна ціль 3: Використання водного і лісового потенціалу для розвитку енергетичного господарства,

Операційна ціль 4: Покращення якості навколишнього середовища.

 

СФЕРА 4

ЕКОНОМІКА, ЩО ГРУНТУЄТЬСЯ НА НАЯВНИХ РЕСУРСАХ

 

Стратегічна ціль: Економічний розвиток на основі місцевих ресурсів,  зокрема, - виробництво продовольства,

 

Операційна ціль 1: Розвиток садівництва і промислової переробки фруктів,

Операційна ціль 2: Підтримка місцевих підприємців,

Операційна ціль 3: Розвиток рибного промислу.

 

 

РОЗДІЛ V  ПЛАН ДІЙ

СФЕРА 1

РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НА ОСНОВІ РЕСУРСІВ ТА НАЯВНИХ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ

 

Операційна ціль 1: Використання існуючого скансену та іншої інфраструктури для створення і розвитку тематичних сіл,

 

               Деснянська громада володіє винятковим природно-туристичним потенціалом, який утворюють як великі водні ресурси (близькість ріки Дніпро), так і лісові масиви (недалеко розташовані два заповідники). Вигідне розташування Деснянської громади проявляється також у близькому розташуванні від Києва (70 км). У зв'язку з цим, околиці Десни можуть служити місцем відпочинку мешканців столиці. На території громади знаходиться скансен, в якому туристи можуть познайомитися з регіональною історією і культурною спадщиною.

 

               Щоб забезпечити ефективне використання наявного потенціалу, влада громади повинна:

  • всебічно підтримувати ідею створення тематичних сіл за посередництвом визначення територій для їх функціонування,
  • визначити оптимальну форму функціонування тематичних сіл: юридичну, організаційну та фінансову (самостійна діяльність завдяки залученим зовнішнім ресурсам; делегування цього завдання або партнерство з громадською організацією, комерційна форма - оренда території підприємцям, публічно-приватне партнерство),
  • організовувати циклічні заходи, пов'язані з місцевими традиціями,
  • започаткувати співробітництво з органами місцевого самоврядування Києва і інших міст України та з фірмами туристичної галузі з метою реклами переваг Деснянської громади,
  • започаткувати співпрацю з місцевими громадськими організаціями з метою спільної організації тематичних культурних заходів,
  • розвивати та інтенсифікувати співпрацю з власником скансену з метою використання даного об’єкту для популяризації громади,
  • визначити туристичні шляхи.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість організованих культурних заходів,
  • кількість туристів, які відвідують скансен,
  • кількість визначених туристичних стежок,
  • вид і кількість інструментів, що підтримують популяризацію і рекламу громади.

 

Операційна ціль 2: Використання потенціалу мисливства і рибальства для розвитку туристичного руху

               Від багатьох поколінь серед мешканців громади існує традиція мисливства і рибальства. Численні лісові і водні запаси сприяють культивуванню цих традицій.

 

               Щоб розвинути туристичний рух громада повинна:

  • розвивати співпрацю з сусідніми органами самоврядування з метою популяризації традицій рибальства і мисливства,
  • досягнути домовленості з власниками та розпорядниками лісових і водних теренів щодо розвитку необхідної інфраструктури, такої як: гастрономія, паркінги і т. д.
  • організовувати циклічні пленери з метою культивування традицій, як напр. "День Мисливця", "Конкурс на кращого рибака", "День з традиціями" та ін.,
  • створити "село мисливця і рибалки", в якому збиратимуться знаряддя і матеріали про давні і нинішні професії, пов'язані з рибальством і мисливством, що можуть приваблювати до громади туристів з регіону і не тільки.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість партнерств з сусідніми органами самоврядуваннями для популяризації традицій рибальства і мисливства,
  • кількість організованих пленерних заходів,
  • кількість створених гастрономічних об'єктів, паркінгів тощо.

 

Операційна ціль 3: Використання традицій етнографії і фольклору для потреб розвитку туризму,

 

        Деснянська громада, крім природничо-туристичного потенціалу, володіє сильно закоріненими фольклорними традиціями. На території громади знаходиться згадуваний вже скансен, в якому можна побачити давні народні вбрання, козацькі предмети, речі щоденного вжитку, якими послуговувалися мешканці в давні часи, знаряддя роботи та народно-мистецьке ремісництво. Аби належним чином використати фольклорні і етнографічні традиції, активність влади громади повинна проявлятися у заохоченні мешканців до започаткування дрібної підприємницької діяльності у сфері створення гастрономічно-рекреаційної інфраструктури неподалік скансену (напр. корчма, дитячий майданчик, виробництво і продаж місцевих продуктів, у тому числі домашніх).

 

        Крім того необхідно:

  • створити і популяризувати місцевий продукт (“бренд”), який був би "розпізнавальним знаком" Деснянської громади,
  • підтримувати мешканців у започаткуванні та веденні підприємницької діяльності за посередництвом запровадження системи місцевих податкових пільг і заохочень,
  • розробити мотиваційну програму, адресовану до військових пенсіонерів у напрямку заохочення їх до створення фірм на території Деснянської громади. З огляду на факт, що на території громади проживають багато офіцерів, які працюють у Навчальному Центрі ЗСУ і  у віці 45 років виходять на пенсію, - ведення підприємницької діяльності становило б для цих осіб додаткове джерело доходу. Важливим є також той факт, що військові пенсіонери залишалися б надалі мешканцями громади. Особливо це важливо з огляду на те, що протягом кількох років спостерігається регулярний відтік населення до великих міст. Кількість населення громади зменшується, що в недалекому майбутньому може бути причиною порушення економічно-демографічної рівноваги,
  • реалізовувати популяризаційні та заохочувальні заходи адресовані до інвесторів з метою їх зацікавлення реалізацією підприємницької діяльності на території Деснянської громади,
  • розвивати співпрацю з громадськими організаціями, етнографами, краєзнавцями з метою збору і збереження для потомків відомих місцевих традицій і звичаїв (в т. ч.  місцеві пісні, щоденні звичаї пов'язані з життям, культивуванням традицій, народними святкуваннями і т. д).

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість створених місцевих продуктів,
  • кількість і вид системних рішень, що мотивують мешканців до започаткування підприємницької діяльності,
  • перелік заходів, що заохочують військових пенсіонерів до заснування фірм (ведення підприємницької діяльності),
  • кількість переговорів, проведених з потенційними інвесторами.

 

Операційна ціль 4: Використання козацьких традицій

           З огляду на факт, що Десна перш за все відома в усій Україні як військовий центр, де мешканці також культивують народні і козацькі традиції, варто використовувати цей потенціал на благо економічного розвитку громади. Значний потенціал для популяризації козацьких традицій мають не лише місцеві любителі історії, але також військові пенсіонери, які завершують службу в Навчальному Центрі у відносно молодому віці. Їх потенціал та навики варто використовувати з метою розвитку туристичних, рекреаційних пропозицій, а також, - патріотичного виховання.

           Серед туристичних пропозицій у сфері козацьких традицій, варто працювати над створенням комплексних програм, заходів, адресованих до дітей і молоді у вигляді літніх спортивно-туристичних таборів (парамілітарних), “таборів виживання” для молоді.

           Сильні козацькі традиції та потенціал співпраці з військом варто використовувати для популяризації військової історії України, наприклад за посередництвом організації відзначення пам’ятних подій чи реконструкції історичних битв. Це сприятиме зростанню зацікавленості громадою зі сторони туристів, що в результаті, - повинне приносити доходи як мешканцям, так і до місцевого бюджету.

 

        Беручи до уваги вищезгадане, влада громади реалізує наступні заходи:

  • заохочення і підтримка місцевих активістів, любителів історії, колишніх військових до вироблення і реалізації комплексних туристичних пропозиції для шанувальників козацьких традицій і мілітарної сфери,
  • започаткування співробітництва з державними інституціями  (у т.ч. Міністерством сім'ї, молоді і спорту, Міністерством Оборони) у сфері співфінансування заходів у напрямку фізичного і патріотичного виховання дітей і молоді,
  • популяризація пропозицій серед потенційно зацікавлених середовищ через сайти, профілі в соціальних мережах,
  • підтримка при організації циклічних чи пам’ятних заходів  (напр. День Українського козацтва і т.д).

          

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість проведених зустрічей з місцевими активістами, що присвячені підготовці і реалізації туристичних пропозицій,
  • площа територій, виділених для ведення підприємницької діяльність,
  • кількість заходів, що реалізовуються при підтримці місцевої влади.

 

Операційна ціль 5: Співпраця з Навчальним Центром ЗСУ при розробці туристичних пропозицій

               На території громади функціонує Навчальний Центр Збройних Сил України. Це відомий в усій Україні осередок підготовки сухопутних військ, що має понад п’ятдесятирічні традиції. На даний час влада громади розпочала співробітництво з командуванням Центру з метою розподілу і передачі майна. Проте, факт розташування Центру на території громади можна було б використати у сфері туризму. Центр володіє старим і невикористовуваним на даний час військовим устаткуванням (у т. ч. військові автомобілі, вантажівки тощо), які могли б у майбутньому, як експонати музею історії і війська, приваблювати туристів. Такий музей був би місцем культивування військово-історичних традицій, виховання молоді в патріотичному дусі, тематичних шкільних екскурсій та місцем реконструкції важливих історичних подій (напр. битв).

               У зв’язку з цим, влада громади реалізує наступні заходи:

  • Визначення з командуванням Навчального Центру детального поділу території (ґрунтів),
  • реалізація заходів з метою створення історико-військового музею,
  • проведення розмов з командуванням Центру з метою визначення детальних принципів передачі військового устаткування і обладнання  до музею,
  • розробка плану організації заходів у рамках діяльності музею,
  • розробка і впровадження інструментів реклами музею і організовуваних історико-мілітарних заходів.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • визначена площа військових ґрунтів, що передані у користування громаді,
  • кількість переданого військового устаткування і обладнання, переданого на потреби музею,
  • кількість організованих історико-військових заходів,
  • кількість осіб, які беруть участь у історико-військових заходах - реконструкціях битв, уроках історії, патріотичних зустрічах.

 

 

 

Операційна ціль 6: Популяризація серед мешканців агротуризму завдяки використанню вигідного розташування.

 

          Вигідне розташування та природні краєвиди сприяють розвитку агротуризму на території громади. На даний час на території громади нема агротуристичної інфраструктури. Відтак, принциповим було б заохочення і підтримка місцевою владою мешканців громади до відкриття агротуристичних господарств. Багато хто (особливо з активних мешканців) зауважує таку потребу і можливості. Роллю влади громади була б всебічна консалтиногово-ментальна підтримка таких осіб. Природно, завданням органів самоврядування не є “виручення” мешканців, ані фінансування їхньої підприємницької діяльності. Натомість, вагомою була б підтримка, що проявлялася б у організації системи професійної підтримки і консалтингу в сфері юридичних, фінансових, податкових, маркетингових аспектів започаткування та здійснення підприємницької діяльності. Ведення агротуристичної діяльності може стати для мешканців в майбутньому головним або альтернативним джерелом доходів.

 

З цією метою влада громади повинна:

  • реалізувати освітньо-консалтингові заходи для селян, які розважають відкриття агротуристичного господарства,
  • допомагати у пошуках зовнішнього фінансування на заснування господарства,
  • започаткувати співпрацю з міжнародними (зокрема, польськими) гмінами, на території яких функціонують агротуристичні господарства з метою набуття досвіду в сфері заснування і ведення діяльності цього типу

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість навчально-консалтингових заходів, адресованих місцевим селянам,
  • кількість створених агротуристичних  господарств,
  • відсоток, на який зросли доходи мешканців від агротуристичної діяльності.

 

 

СФЕРА 2

СТРАТЕГІЧНА СПІВПРАЦЯ ЗІ ЗБРОЙНИМИ СИЛАМИ УКРАЇНИ У СФЕРІ ВИПРАЦЮВАННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ МОДЕЛІ СИМБІОЗНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ГРОМАДИ З НАВЧАЛЬНИМ ЦЕНТРОМ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

 

Операційна ціль 1: Визначення принципів і площин співробітництва між владою громади і військовим командуванням

        З огляду на розташування на території Деснянської громади Навчального Центру ЗСУ, існує необхідність врегулювання співпраці між військовим командуванням і владою громади. Військо відіграє ключову роль у житті громади. Адже багато мешканців працюють і як військові, так і цивільні працівники Навчального Центру, який до того ж є головним і найважливішим роботодавцем у громаді. Збройні Сили України володіють значними  територіями, розташованими у громаді (в т. ч. полігони, ліси). У зв'язку з цим, найближчим часом влада громади спільно з командуванням та у порозумінні з Міністерством Оборони України визначать принципи стратегічної  багаторічної співпраці, яка повинна принести вигоди обом сторонам.

 

               З цією метою необхідно:

  • визначити площини співробітництва (може воно стосуватись таких галузей як: комунальні послуги, розвиток інфраструктури громади, співпраця у сфері освіти),
  • визначити принципи користування територіями, що є власністю війська,
  • визначити принципи передачі військового майна, що не використовується для реалізації завдань Навчального Центру,
  • опрацювати правила спільної організації культурних заходів, пов'язаних з історичними подіями.


 

ІНДИКАТОРИ:

  • перелік площин співпраці у площині “військо-громада”,
  • площа переданих у користування територій,
  • кількість заходів, організованих спільно військом і владою громади.

 

 

Операційна ціль 2: Використання потенціалу командування і військовослужбовців для популяризації патріотизму та культу знань і фізичної підготовки за посередництвом спільних освітніх і популяризаційних заходів.

 

               Організація спільних освітньо-патріотично-популяризаційних заходів у найближчому майбутньому могла б стати важливою сферою співпраці між Навчальним Центром і громадою. Таке співробітництво полягало б у організаційній підтримці таборів патріотичного виховання дітей і молоді. Командування Центру і військовослужбовці могли б також організовувати освітні заняття і тематичні зустрічі для молоді з навколишніх шкіл з нагоди різних державних свят. Крім того, вагомим було б запрошення офіцерів до ведення деяких занять зі шкільною молоддю (особливо, це важливе у малих сільських школах).

               З цією метою влада громади повинна:

  • започаткувати розмови з метою планування організації спільних заходів і розподілу завдань,
  • популяризувати спільні заходи серед батьків та дітей і молоді з навколишніх шкіл

 

ІНДИКАТОРИ:

  • перелік спільних освітніх, патріотичних і популяризаційних заходів,
  • вид і кількість інструментів, що популяризують спільні заходи серед батьків та дітей і молоді у школах громади.

 

 

СФЕРА  3

РОЗВИТОК ЕНЕРГЕТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА І ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Операційна ціль 1: Заохочення місцевих селян до вирощування енергетичних рослин у промислових масштабах з метою їх використання для виробництва біомаси

 

        Багаті природні ресурси, зокрема водні, лісові та сільськогосподарський потенціал, дозволяють розвивати у промислових масштабах енергетичне господарство. Зокрема, відновлювальні джерела енергії. На території громади знаходяться великі аграрні господарства, що можуть вирощувати енергетичні рослини. Активність громади повинна зосереджуватись на заохоченні і підтримці селян у вирощуванні вищезгаданих рослин. Рекомендується, щоб селяни створювали виробничі кооперативи та здійснювали промислову переробку сільськогосподарських відходів (солома, і т.д).

 

Завдання громади це перш за все:

  • мотивуючі і заохочуючі заходи серед місцевих селян щодо вирощування енергетичних рослин,
  • розробка переліку заходів підтримки (напр. сільськогосподарський консалтинг),
  • заохочення місцевих селян до створення виробничих кооперативів,
  • забезпечення виробничим кооперативам та селянам закупівлі цього виду продукції на потреби громади,
  • пошук джерел фінансування виробництва біомаси, що буде перероблятись на біопальне.

 

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість і вид дій, що підтримуватимуть селян у вирощуванні енергетичних рослин,
  • кількість і вид заходів, що заохочуватимуть селян до створення виробничих кооперативів,
  • кількість і вид наданих консалтингових послуг,
  • кількість і вид реалізованих заходів у сфері виробництва біомаси.

 

 

Операційна ціль 2: Використання відходів сільгоспвиробництва на потреби відновлювальних джерел енергії

 

          У зв'язку із сільськогосподарським характером громади, існує можливість використання відходів сільгосппродукції (напр. соломи, стебел рослин, відходів тваринництва, відходів з переробки рослин і коренеплодів) для вироблення відновлювальної енергії.

 

          Активність громади в цій сфері повинна зосереджуватися на:

  • розробці освітньо-мотиваційної системи, яка б заохочувала селян до використання відходів з господарств для потреб відновлювальної енергетики,
  • підтримці зацікавлених жителів громади зі сторони кваліфікованих працівників громади і експертів у сферах: аналізу рентабельності використання відходів, підбору відповідних установок з необхідними параметрами, фінансового консалтингу.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість працівників виконавчих органів громади, які пройшли підвищення кваліфікацій у сфері відновлювальних джерел енергії,
  • кількість і вид заходів, реалізованих у сфері використання сільськогосподарських відходів на потреби відновлювальної енергетики,
  • кількість наданих консалтингових послуг для селян.

 

 

Операційна ціль 3: Використання водного і лісового потенціалу для розвитку енергетичного господарства

         Наявний потенціал має істотне значення для розвитку енергетичного господарства. Водні запаси у майбутньому можуть становити потенціал для розвитку малих гідроелектростанцій. Проте, такі задуми вимагають запровадження нових регулювань в українському енергетичному законодавстві.

         Лісові запаси могли б бути використані для виробництва енергетичної сировини (напр. пелетів), як на власні потреби громади (опалення бюджетних інституцій громади), так і на продаж. З цією метою влада громади повинна провести розмови з керівництвом військового лісівництва з метою встановлення принципів користування лісовими територіями.

 

         Дії громади в найближчому майбутньому в цьому напрямку це:

  • ведення переговорів з командуванням Навчального Центру Збройних Сил України у сфері використання лісових відходів і їх промислової переробки,
  • моніторинг технологій промислової переробки лісових відходів на Україні і у світі.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • домовленості у справі використання лісових територій,
  • кількість виробленої енергетичної сировини з лісових відходів.

 

 

         Операційна ціль 4: Покращення якості навколишнього середовища.

 

        У сфері охорони навколишнього середовища, діяльність керівництва громади повинна зосереджуватися перш за все навколо розвитку інфраструктури - будівництва водопровідно-каналізаційної мережі і утилізації відходів. Важливим було б запровадження системи роздільного сміттєзбирання. З цією метою стратегічним видається співробітництво з Навчальним Центром ЗСУ. Влада і працівники виконавчих органів громади, відповідальні за охорону навколишнього середовища, повинні також підвищувати рівень знань у сфері сучасних технологій охорони навколишнього середовища (у Європі і світі).

        Активність громади повинна проявлятися у:

  • участі громади у державних та міжнародних проектах у сфері впровадження програм економії енергії (комплексна термомодернізація бюджетних установ, вуличне освітлення з використанням сучасних технологій і т. д),
  • популяризації про-екологічної поведінки серед мешканців (напр. роздільне сміттєзбирання),
  • пошуку інформації та добрих практики у сфері сучасних підходів до охорони навколишнього середовища і їх адаптація до своїх можливостей,
  • пошуку державних і зарубіжних джерел фінансування проектів у сфері охорони довкілля (з огляду на відносну близькість громади до Чорнобильської зони охорона навколишнього середовища становить пріоритет у розвитку громади).

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість проектів у сфері охорони навколишнього середовища, у яких взяли участь представники громади,
  • кількість працівників виконавчих органів громади, які пройшли підвищення кваліфікацій у  сфері охорони навколишнього середовища,
  • кількість і вид реалізованих заходів, що служать покращенню якості навколишнього середовища.

 

         СФЕРА 4

ЕКОНОМІКА, ЩО ГРУНТУЄТЬСЯ НА РЕСУРСАХ

 

З огляду на факт, що Деснянська громада володіє багатими і диференційованими природними ресурсами, розвиток місцевої економіки повинен відбуватися при врахуванні їх специфіки. Важливим тут є пошук сучасних технологій вирощування, використання якісних добрив та підтримка місцевих селян за посередництвом системи ефективного консалтингу.

Крім того, влада громади повинна реалізовувати політику сприяння створенню і розвитку виробничих кооперативів. Підтримка зі сторони влади громади повинна полягати між іншим у: інформуванні про можливості функціонування виробничих кооперативів на вітчизняному та європейському ринках, виділенні ділянок для господарської діяльності виробничих кооперативів та наданню податкових пільг.  

 

Операційна ціль 1: Розвиток садівництва і промислової переробки фруктів

Розвиток садівництва та вирощування ягід може стати великим шансом для розвитку для місцевих селян, особливо в цих місцевостях, де піщані ґрунти не дозволяють вирощувати інші культури.

З цією метою активність громади повинна полягати у:

  • заохоченні селян до закладання садів, вирощування ягід,
  • сприянні і заохоченні мешканців громади до створення виробничих кооперативів у сфері промислової переробки фруктів та ягід,
  • започаткуванні співпраці з фірмами, що працюють у споживчій галузі з метою отримання допомоги при організації переробки та збуті фруктів та ягід,
  • маркетинговій підтримці у рекламі місцевої продукції шляхом розповсюдження серед зацікавлених інформації про ярмарки, виставки, тематичні конференції, використання з цією метою Інтернет-сайту громади та соціальних мереж,
  • закупівля місцевої продукції на потреби громади (дошкільні заклади, школи і т.д).

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість садів та промислові площі, на яких вирощуються ягоди, закладені в громаді протягом 2017-2025 років,
  • кількість проведених консалтингово - рекламних зустрічей у сфері вигоди, що стосується функціонування виробничих кооперативів,
  • кількість новостворених виробничих кооперативів,
  • кількість зустрічей, проведених консультантами у сфері сільгоспвиробництва, промислової переробки та збуту продуктів,
  • кількість виданих рекламних листівок, участей у ярмарках, виставках, конференціях, розміщених повідомлень на Інтернет-сайті громади та профілях соціальних мереж на теми реклами місцевої продукції.

 

Операційна ціль 2: Підтримка місцевих підприємців,

Успіх розвитку громади тісно пов'язаний з активністю і успішністю роботи місцевих підприємців. Від їх успіхів залежить зростання добробуту самих підприємців і їх сімей та працівників. Бізнес, що добре функціонує та розвивається, - це також податкові доходи громади. Крім підтримки уже функціонуючих суб'єктів господарювання, влада громади повинна зосередитись на популяризації підприємництва серед мешканців з особливим врахуванням заохочення до підприємництва молоді.

Підтримка підприємців повинна полягати у:

  • мінімізації бюрократичних бар'єрів у сфері реєстрації та ведення господарської діяльності за допомогою створення Центру Надання Адміністративних Послуг, у якому місцеві підприємці зможуть вирішити всі формальності,
  • створенні у рамках діяльності ЦНАПу консалтингового пункту. Він повинен виконувати роль інформаційного пункту в сфері у т. ч. щодо доступних програм підтримки підприємництва як вітчизняних, так і міжнародних, доступних програм кредитування підприємницької діяльності, доступних комунальних ресурсів (приміщення, ділянки тощо),
  • наданні пільг для осіб, які розпочинають господарську діяльність.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • Інформаційні картки, щодо реєстрації і ведення господарської діяльності,
  • кількість наданих консультацій, проведених зустрічей із зацікавленими групами мешканців у сфері сільськогосподарського консалтингу,
  • кількість підприємців, яким надано пільги та зростання доходів до бюджету громади від підприємців.

 

Операційна ціль 3: Розвиток рибного промислу.

         З огляду на багаті водні ресурси, розвиток рибного промислу становить потенційне джерело доходів як для мешканців, так і для бюджету Деснянської громади.

         З цією метою політика керівництва громади має бути направлена на популяризацію рибальства і рибного промислу.

 

До найвагоміших дій влади громади слід зарахувати:

  • популяризацію громади, як території з багатими рибними ресурсами,
  • підготовку тематичних і циклічних заходів (місцевих та регіональних, пов'язаних з рибальством, народними традиціями у цій сфері),
  • підготовку пропозицій здачі в оренду місцевих озер з метою заохочення місцевого населення до розвитку рибного промислу,
  • ініціювання і сприяння створенню кооперативу з промислової переробки риби і продукції рибних виробів,
  • надання пільг з метою підтримки підприємницької діяльності у цій сфері.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість підготовленої та поширеної рекламної інформації,
  • кількість організованих тематичних та циклічних заходів,
  • підготовлені пропозиції оренди місцевих водних ресурсів,
  • кількість підприємців, що користуються пільгами.

 

РОЗДІЛ VI ДОСТУПНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ

 

Зарубіжні джерела

Європейські джерела розвитку

 

Генеральний Директорат Європейської Комісії з розвитку та співпраці (DG DEVCO)

          DG DEVCO відповідальний за розробку європейського міжнародного співробітництва і політики у сфері розвитку в усьому світі. У рамках своєї діяльності, інституція співпрацює з країнами, що розвиваються, підтримуючи їх у задоволенні їхніх потреб під час трансформації.

          Діяльність Генерального Директорату визначається фінансовими інструментами, які враховують також потреби країн, що не є членами ЄС.

          На період 2014-2020 передбачено 9 інструментів, які зосереджуються на зовнішньому співробітництві і внутрішній допомозі.

тематичні інструменти:

  • Європейський Інструмент з питань Демократії і Прав Людини (EIDHR)
  • Інструмент для забезпечення стабільності та миру (IcSP), Інструмент Партнерства (PI)
  • Інструмент співробітництва Європейської Комісії з питань ядерної та радіаційної безпеки (INSC);

географічні інструменти:

  • Інструмент Фінансування Співробітництва для Розвитку (DCІ)
  • Європейський Фонд Розвитку (EDF)
  • Інструмент Передвступної Допомоги (IPA II)
  • Європейський Інструмент Сусідства (ЕNI)

          Вищевказані інструменти реалізуються при допомозі різних програм, у тому числі в рамках щорічних грантових програм.

          Тематична сфера:

  • сталий економічний, суспільний і екологічний розвиток,
  • демократія,  ефективне управління та дотримання прав людини.

 

 

Європейський Інструмент Сусідства (ENI) на 2014-2020 роки.

          Даний інструмент був утворений з метою реалізації Європейської Політики Сусідства, яка раніше ґрунтувалась на Європейському Інструменті Сусідства і Партнерства (ENPI), започаткованому в 2007 році.

          Європейська політика сусідства (ЄПС) є частиною зовнішньої політики Європейського Союзу і стосується розвитку взаємовідносин і зближення Європи з її сусідами для їх взаємної вигоди, і в їхніх спільних інтересах. Політика була розроблена після розширення ЄС у 2004 році, коли 10 нових країн приєднались до ЄС.

          Стратегічні цілі інструменту це: підтримка демократичних перетворень, в тому числі децентралізації, популяризація прав людини, збалансованого суспільно-економічного і екологічного розвитку, реалізація спільної політики та інтересів.

          Потенційними подавачами проектних пропозицій можуть бути громадські організації та органи місцевого самоврядування.

Інструмент фінансує діяльність у різних сферах, у тому числі:

- підтримка малого підприємництва,

- суспільна партиципація,

- виклики у сфері кліматичних змін,

- підвищення мобільності населення,

- енергетичне співробітництво,

- популяризація ідеї рівності статей,

- поступова економічна інтеграція,

- міжлюдські контакти,

- транспорт,

- молодь і працевлаштування.

 

Інвестиційний Фонд Сусідства (NIF)

Інвестиційний Фонд Сусідства (NIF), офіційно введений в дію у 2008 році. Це механізм, направлений на мобілізацію додаткових коштів з метою фінансування капіталомістких інфраструктурних проектів у партнерських країнах ЄС, які включені до Європейської Політики Сусідства (ENP), в тому числі в Україні.

Щоб скористатися дофінансуванням Фонду, відповідні Європейські Фінансові Інституції повинні опрацювати проект, а у випадку двостороннього співробітництва - проект повинен бути створений у співпраці з державою-членом та представництвом ЄС в даній країні.         Відповідні Європейські Фінансові Інституції:

  • European Investment Bank (EIB)
  • European Bank for Reconstruction and Development (EBRD)
  • Council of Europe Development Bank (CEB)
  • Nordic Investment Bank (NIB)
  • Agence Française de Développement (AFD)
  • Kreditanstalt für Wiederaufbau (KfW)
  • Oesterreichische Entwicklungsbank AG (OeEB)
  • Società Italiana per le Imprese all'Estero (SIMEST)
  • Sociedade para o Financiamento do Desenvolvimento (SOFID)
  • Agencia Española de Cooperación Internacional para el Desarrollo (AECID)

 

Дофінансування відбувається у наступних сферах:

  • транспорт,
  • енергетика,
  • навколишнє середовище,
  • суспільний розвиток,
  • приватний сектор.

 

          Німецьке Товариство Міжнародного Співробітництва (GIZ)

Від імені Федеративного Уряду Німеччини GIZ підтримує процес реформ в Україні з 1993 року. Діє з уповноваження чотирьох міністерств Федеративної Республіки Німеччини, Європейського Союзу та Британського Департаменту Міжнародного Розвитку (DFID). Організація циклічно оголошує набори проектних пропозицій.

На отримання дофінансування можуть подавати проектні пропозиції  публічні, громадські і приватні інституції, об’єднання і торгові палати,  міжнародні інституції у наступних сферах:

- інфраструктура,

- безпека, відбудова, мир,

- суспільний розвиток.

GIZ виконує роль оператора підтримки від Євросоюзу для України у рамках програми U-LEAD.

 

Швейцарська Агенція з Розвитку і Співробітництва (SDC)

SDC є швейцарською міжнародною агенцією у рамках Федерального Департаменту Закордонних Справ (FDFA). У співробітництві з іншими федеральними установами, Агенція відповідає за загальну координацію діяльності в сфері розвитку і співробітництва зі Східною Європою, в тому числі з Україною.

Проектні пропозиції до Агенції можуть подавати державні установи, організації приватного сектора, мільтилатеральні організації, громадські організації, дослідні установи.

У рамках Швейцарської Стратегії Співробітництва з Україною на 2015-2018 роки, діяльність буде направлена на:

- управління і будування миру,

- охорону здоров'я,

- збалансоване управління енергією,

- місцевий розвиток,

- збалансований економічний розвиток.

 

Фонд Сприяння Демократії Посольства США - програма малих грантів

Фонд Сприяння Демократії підтримує ініціативи у сфері демократичних перетворень та формування громадянського суспільства в Україні. Максимальна вартість проекту становить 24 000 USD, середній розмір - від 5 000 до 15 000 USD.

Проекти на дофінансування приймаються постійно.

Потенційними авторами проектів можуть бути українські громадські організації.

Проектні пропозиції повинні відповідати одному або декільком тематичним пріоритетам Фонду:

-   економічні реформи: сприяння інноваціям, розвиток культури підприємництва, встановлення рівності статей в Україні. Виховання поваги до інтелектуальної власності та захист прав інтелектуальної власності в Україні; покращення бізнес-клімату і підтримка розвитку малих і середніх підприємств; підвищення енергетичної ефективності на споживчому рівні та у комунальному господарстві.

-   антикорупційні програми і прозорість органів влади: популяризація системи e-врядування на місцевому рівні; регуляторна політика з метою зменшення можливостей використання корупційних схем,

-   антипропаганда: реалізація проектів у сфері боротьби з дезінформацією,

-   допомога внутрішньо переміщеним особам (ВПО): освітні та освітньо-пропагандистські програми в громадах в усій Україні, у яких проживають ВПО. Програми мають на меті інформування ВПО про їхні права, що стосуються в т. ч.: проживання, роботи, освіти, участі у виборах тощо.

-   допомога ветеранам: реалізація проектів у сфері надання юридичних послуг та юридичної освіти ветеранів, а також захист інтересів ветеранів, які повернулися із зони бойових дій.

 

 

Агентство Сполучених Штатів Америки з Міжнародного Розвитку  (USAID)

Головною метою Агентства є підтримка країн в процесі демократизації і створення механізмів ринкової економіки. Місія зосереджена на таких напрямах, як вдосконалення сфери діяльності органів адміністрації, економічний розвиток і соціальна допомога.

Подавачами проектних заявок можуть бути публічні, приватні інституції, громадські організації.

USAID підтримує широку гамму ініціатив, в т. ч.:

-   демократія, права людини і функціонування органів адміністрації,

-   охорона здоров’я,

-   сільське господарство

-   економічний розвиток,

-   охорона навколишнього середовища і протидія змінам клімату,

-   розвиток науки і технологій.

 

Національний Фонд підтримки Демократії (NED)

Діяльність цієї приватної некомерційної організації спрямована на розвиток і зміцнення демократії. Фонд надає гранти на підтримку громадських організацій, які працюють над впровадженням демократичних механізмів у понад 90 країнах. Сума дофінансування від Фонду залежить від сфери проекту, але в середньому вона становить близько 50 000 USD на 12 місяців реалізації проекту.

Подавачами проектних пропозицій можуть бути виключно громадські організації та незалежні ЗМІ.

Тематична сфера охоплює:

- розвиток і захист прав людини,

- підтримка свободи інформації та незалежних ЗМІ,

-   зміцнення демократії,

-   забезпечення відповідальності і прозорості публічного життя,

-   підтримка громадських організацій,

-   підтримка демократичних процесів у політиці,

-   підтримка громадянської освіти,

-   вдосконалення вирішення конфліктів демократичними методами,

-   підтримка свободи об'єднань,

- підтримка глобальної ринкової економіки.

 

Фонд “Монсанто”

Фонд “Монсанто” є філантропічним відділенням компанії Монсанто, що працює на благо покращення якості життя спільнот у всьому світі. Мінімальна сума наданого дофінансування становить 25 000 USD. Фонд приймає міжнародні проектні пропозиції двічі на рік. Перший термін триває від 1 січня до 28 лютого, а другий - від 1 липня до 31 серпня.

Дофінансування надається благодійним організаціям, зареєстрованим в США і працюючим в інших країнах, місцевим благодійним організаціям, урядовим інституціям, приватним школам і лікарням, які підтримують мешканців у скрутній економічній ситуації.

Фонд Монсанто приймає проектні пропозиції для надання фінансової підтримки за межами США у наступних сферах:

- всебічна підтримка освітніх процесів і культури читання  за посередництвом впровадження підготовчих програм, розвиток бібліотек на сільських територіях,

-   задоволення потреб громад за посередництвом підтримки громадських організацій, що працюють у сфері безпеки продовольства, санітарних умов, доступу до чистої води, громадської безпеки і різноманітних інших місцевих потреб.

 

Канадські джерела для розвитку

Програма Співробітництва для Розвитку Міністерства Закордонних Справ і Торгівлі Канади

У 2014 році Україна увійшла до фокусної групи Міністерства Закордонних Справ і Торгівлі Канади. Метою канадської програми міжнародного розвитку в Україні є підтримка економічного розвитку при одночасному зміцненні демократії. Фінансування повинне відбуватися через систему набору заявок, у яких визначаються суб'єкти, що можуть звертатись за отриманням коштів.

Програма передбачує підтримку малих і середніх підприємств в Україні.

Набір відкритий для організації з Канади, які тісно співпрацюють з представниками української діаспори.

          Підтримуються проекти, що стосуються всебічного розвитку малих і середніх підприємств в Україні.

 

Польські джерела для розвитку

Міністерство Закордонних Справ Республіки Польща - Польська Допомога

Метою польської співпраці у сфері розвитку є створення умов для збалансованого розвитку у партнерських країнах, в тому числі в Україні, зокрема, за посередництвом поширення ідей та консолідації демократії, підтримки розбудови сучасних і ефективних державних інституцій, реалізації заходів з метою зниження рівня бідності, покращання стану здоров'я мешканців та підвищення рівня освіти та професійних кваліфікацій.

Варто було б, щоб інформація про можливості отримання такого типу фінансування була передана місцевим громадським організаціям, освітнім установам і місцевим підприємцям з метою започаткування співпраці з польськими інституціями, що можуть подавати проектні пропозиції для реалізації спільних проектів.

 

Фонд Міжнародної Солідарності

Фонд Міжнародної Солідарності є адміністратором програми “Підтримка Демократії”, що фінансується у рамках Програми Польської Співпраці для  Розвитку Міністерства Закордонних Справ РП. У рамках програми реалізуються проекти польських громадських організацій, які реалізуються у співробітництві з місцевими партнерами з України, спільні ініціативи на благо підтримки демократичних змін, розвитку партиципації і громадянського суспільства. Було б надзвичайно важливо, щоб громада передала інформацію про цього виду фінансування місцевим громадським організаціям з метою започаткування співпраці з польськими громадськими організаціями.

 

Вітчизняні джерела

Крім зовнішніх грантів фінансова реалізація даної Стратегії буде ґрунтуватись на внутрішньому фінансуванні, в т. ч. з ресурсів:

- Державного Фонду Регіонального Розвитку,

- публічних коштів, цільових, бюджетних центральних програм органів виконавчої влади, що будуть спрямовані на розвиток різних сфер у регіонах,

- субвенцій, трансферів з державного бюджету до місцевих бюджетів,

- власних ресурсів самоврядування,

- ресурсів інвесторів, власних коштів, зареєстрованих в громаді суб'єктів господарювання.

 

          Державний Фонд Регіонального Розвитку був утворений при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України і фінансується з держбюджету.

 

Міжнародний Фонд "Відродження"

Місією Міжнародного Фонду "Відродження" є фінансова і організаційна підтримка формування демократичного громадянського суспільства в Україні за посередництвом популяризації вагомих для його розвитку суспільних ініціатив.

 

          У даному документі вказані лише деякі джерела фінансування проектів, що сприятимуть реалізації Стратегії. Влада і працівники виконавчих органів громади повинні у поточному режимі шукати і аналізувати можливості фінансування проектів, які будуть з'являтись, для підготовки і подачі власних проектних пропозицій.

          У Стратегії вказані програми до яких можуть подавати проектні пропозиції як органи влади громади, так і громадські організації, що діють на її території. Досягнення ефекту синергії, що проявляється у міжсекторній співпраці, буде підтвердженням солідарної відповідальності всіх установ і осіб за розвиток громади.

 

РОЗДІЛ VII ЕВАЛЮАЦІЯ І МОНІТОРИНГ

 

        Моніторинг Стратегії буде полягати на поточному і систематичному зборі кількісних і якісних даних у сфері реалізації прийнятих рішень. Моніторинг матиме характер, як предметний, так і фінансовий.

        Евалюація Стратегії буде проходити на основі наступних критеріїв:

- влучність - критерій, що дозволяє оцінити якою мірою прийняті рішення виявились ефективні з точки зору розвитку громади і покращення якості життя мешканців,

- ефективність - критерій, що дозволяє оцінити співвідношення інвестованих фінансових ресурсів у порівнянні до досягнутих результатів,

- дієвість - критерій, що дозволяє оцінити ступінь досягнення закладених показників,

- корисність - критерій, що дозволяє оцінити зміни, які відбулись завдяки впровадженню окремих рішень, прийнятих в стратегії,

- стійкість - критерій, що дозволяє оцінити довготривалість впроваджених змін.

 

        Евалюація стратегії буде охоплювати наступні етапи :

- структуризація - підготовка дослідних інструментів, визначення переліку ключових питань,

- спостереження - збір даних, які потім будуть аналізуватись,

- аналіз - інтерпретація зібраних даних,

- оцінка - оцінка результатів впроваджених змін.

 

        Влада громади буде здійснювати циклічну (кожні два роки) евалюацію документу Стратегії, метою якої буде:

- перевірка: чи реалізовані громадою рішення, що випливають з документу Стратегії, приносять очікувані результаті,

- верифікація: чи норми Стратегії зберігають свою актуальність у  змінній суспільно-політично-економічній реальності,

- прийняття рішень: чи документ Стратегії не вимагає актуалізації.

 

        У виконавчих органах громади буде створено робочу групу з питань моніторингу процесу впровадження Стратегії розвитку, яка у 2019, 2021, 2023 і 2025 роках готуватиме звіт щодо часткової і кінцевої евалюації. Результати кінцевої евалюації, проведеної у 2025 році, будуть підставою для розробки основ нового стратегічного документу.

        У роботі групи з питань моніторингу її члени можуть використовувати відому методику стратегічного аналізу (SWOT), використовувати інформацію від територіальної громади у сфері зручностей, що відчуваються мешканцями та виникають від реалізації Стратегії розвитку.